Віктор Колесник, доктор історичних наук, професор КНУ ім. Шевченка: рецензія на книгу
Рукопис книги присвячений дискусійній в азербайджанській та вірменській історіографії темі — зникненню тюркської цивілізації на землях бувшого Єриванського ханства і Зангезура. Термін «єревано-зангезурська тюркська цивілізація» або «зникла тюркська цивілізація Єривані та Зангезура» використовується в азербайджанській історіографії та політичному дискурсі для доведення присутності тюркського/азербайджанського населення на територіях нинішньої Вірменії, зокрема в Єриванській губернії і Зангезурі /Сюніку/ до їхнього масового виходу-вигнання у ХІХ–ХХ ст. Азербайджанська сторона стверджує, що ці території історично були заселені тюрками, а топоніми регіону свого часу мали тюркське походження. Термін «єревано-зангезурська тюркська цивілізація» використовується для обґрунтування «історичної несправедливості», тобто переселення, зокрема у 1828–1830 рр., із різних країн на азербайджанські землі вірмен та етнічних чисток 1918–1920 рр. і в радянський період, примусового виселення тюрків-мусульман із Єривана, що і призвело до зникнення тюркської культури та тюркської демографічної присутності в означених регіонах. По суті, йдеться про те, що сучасна територія Вірменії є історичними азербайджанськими землями.
Вірменська історична концепція не визнає цього, розглядаючи означені вище регіони /Єриван і Зангезур/Сюнік/ як споконвічні вірменські землі. Ці дві концепції використовуються в інформаційному протистоянні між Азербайджаном і Вірменією.
У зв’язку з цим означена книга становить значний пізнавальний інтерес.
Автор книги визнає здобутки азербайджанських істориків з означеної ним тематики. Але прагнучи об’єктивно висвітлити історію зниклої тюркської цивілізації Єривані та Зангезура та уникнути певної упередженості, він свідомо відмовляється від використання їхніх наукових результатів, а також турецьких джерел, називаючи це «позицією уникнення». Тому історію єриванських і зангезурських тюрків він розкриває на основі переважно вірменських, французьких, російських і радянських історичних праць, а також опублікованих документів.
Поданий рукопис книги своїм змістом переконує, що автор успішно реалізував ідею, яка закладена у назві роботи, завдяки визначеним ним концептуальним підходам. Йдеться насамперед про те, що складна і трагічна доля тюркської цивілізації Єривані та Зангезура розглядається в контексті і на широкому історичному фоні загарбницької імперської зовнішньої політики Московії /Московського царства/, Російської імперії.
Автор переконливо доводить, що важливим складником експансії на мусульманський Схід ще з часів Московського царства і пізніше стало використання релігійного і етнічно-національного чинників, зокрема, по відношенню до тюркського /азербайджанського/ населення Єривані і Зангезуру. По суті, зазначає автор рукопису, з XVI ст. Московське царство, а згодом Російська імперія, позиціонували себе як покровителів і захисників і визволителів християнських народів на мусульманському Сході. Що слугувало ідеологічним обґрунтуванням і політичним приводом для московсько-російської експансії, яка нерідко ототожнювалася з хрестовими походами.
Очевидно, не має необхідності у детальному аналізі змісту рукопису. Певні побажання щодо структурування роботи, використання деяких положень російської імперської історіографії та російських радянських істориків, джерельної бази, редакційних удосконалень тощо передані автору особисто.
Загалом рукопис книги читається з великим інтересом завдяки значному історико-пізнавальному потенціалу. Тому його публікація, а також використання відповідних матеріалів у інформаційних мережах, безперечно, прислужуються як значному читацькому загалу, так і широкій аудиторії інформаційно-соціальних мереж. Адже в рукописі книги йдеться про історію етнічно-національних відносин, політику і практику у відповідному контексті владних структур, про діяльність національних політичних організацій, про зовнішню політику держав. Хоча поява означеного видання, очевидно, не припинить дискусій в азербайджанській та вірменській історіографії щодо цієї теми. Тим паче, що автор уникає полеміки з тими, хто займає дещо інші, якщо не протилежні позиції.
Безперечно, видання книги допоможе не лише глибше і повніше пізнати історію зниклої тюркської цивілізації Єривані та Зангезура, але і зрозуміти історичні витоки та практику російської імперської політики, яка нині здійснюється російською федерацією шляхом загарбницької геноцидної війни проти України.
Рецензент
доктор історичних наук, професор,
завідувач кафедри давньої та нової історії
України Київського національного
університету імені Тараса Шевченка
Віктор КОЛЕСНИК